Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

01.08.2016|23:46|Василь Кузан

Королівна Таня

У видавництві "Український пріоритет" побачила світ книга Тані П"янкової "Кролівна" (Кролівна. Іронічна повість / К.: Український пріоритет, 2016. - 192 с.)

Сказати, що книга цікава - нічого не сказати. Захоплює читача з першої сторінки і веде непередбачуваними поворотами сюжету до кульмінації, яку неможливо вгадати. Читається легко, дивує багатством мови, викликає сльози, сміх, сміх крізь сльзи, сльози крізь сміх та змушує замислитися, зупинившись у вирі подій і шаленстві часу.

Якщо коротко розповісти сюжет, то можна привернути увагу читачів прекрасної половини людства історією про світле і чисте  кохання молодої жінки і любов до алклгольних напоїв головного героя. Не можна сказати, що він не любить і своєї половинки, але горілка часто забирає його з родини надовго. І тоді до нього приходить дивна істота, з якою він розмовляє, прислухається до її думки, радиться з нею, виконує її забаганки. Наступає повна гармонія, майже ідилія. Аж поки бажання Кролівни - саме вона приходить до головного героя - не стають такими, виконати які неможливо. І тоді... Але чи варто розповідати?

Читачів чоловічої статі приваблює зовсім інше. Психологізм книги настільки глибокий, що інколи здається, що текст книги просто переписаний із монітора нашої підсвідомості. А підсвідомість найбільш доступна після того, як ми дозволяємо собі трохи випити. Отож, Таня П"янкова ніби переселилася у наше єство, ніби стала на якийсь час чоловіком, ніби вселилася в нас білою гарячкою, ніби змусила подивитися на себе не так збоку, як ізсередини. Ми жахаємося себе і не можемо повірити, що це ми. Дзеркало раптом стає кривим, а наше відображення - схожим на когось іншого, чужого і далекого.

Іронія і тонке почуття гумору, драматизм ситуацій, простота викладу і майстерність автора тримають читача у напрузі до останньої сторінки. Але і після її перегортання читача не відпускає відчуття присутності у житті чогось дивного і нереального, чогось такого, чого ніхто крім тебе не бачить. Але це щось існує реально. Воно змушує тебе думати про важливе, переоцінювати життя, усміхатися самому до себе, прокидатися опівночі і вмиватися холодною водою, щоб переконатися, що все добре і з тобою у сні не говорив ніхто. Чи говорив?



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

02.11.2026|13:07
У Відні презентували книгу «Українське весільне диво» за участю Наталії Кривди та VR-технологій
27.10.2026|18:41
1 листопада у Львові «Брати Гадюкіни» розпочнуть свій тур Україною
27.10.2026|18:38
Від домашньої полиці до деокупованих громад Харківщини стартував третій «Книгозбір»
27.10.2026|18:14
Наталія Ребрик: «Юрія Станинця не тішила перспектива стати провідним радянським письменником»
26.10.2026|16:16
У Відні презентують книгу Вероніки Чекалюк
23.10.2026|10:51
Від домашньої полиці до деокупованих громад Харківщини стартував третій «Книгозбір»
23.10.2026|10:20
Українці визначили 35 знакових видань Незалежності
23.10.2026|10:04
У Львові оголосили програму Третього міжнародного фестивалю «Земля Поетів»
20.10.2026|15:25
3-го листопада піаніст-віртуоз Євген Хмара запрошує у Львівську оперу на «Піано Терапію»
15.10.2026|16:58
У Будапешті відбувся міжнародний книжковий фестиваль за участі України


Партнери